РОЛЬ МУЗЕЙНОЇ КІМНАТИ У СИСТЕМІ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ

Оксана Михайлівна Курлова

Розглядаються питання підвищення ролі шкільного музею у навчально-виховному процесі для розвитку місцевого патріотизму. Етапи створення музейної кімнати Первозванівської загальноосвітньої школи шляхом залучення учнів до пошуково-дослідницької діяльності.

Школа є осередком освіти і культури в селі, тому педагоги Первозванівського навчального закладу вирішили створити шкільний музей, який стане унікальним центром музейно-педагогічної, дослідницько-пошукової та краєзнавчої роботи в Первозванівці. Музей – це установа, яка накопичуватиме нові знання в навчально-виховний процес шляхом залучення учнів до пошуково-дослідницької діяльності, які зберігатимуться для наступних поколінь.

Одне з актуальних завдань сучасної школи — пошук оптимальних шляхів зацікавлення учнів навчанням, підвищення їх розумової активності, залучення до творчості, виховання школяра як життєво й соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях, вироблення вмінь практичного і творчого застосування здобутих знань.

Саме тому метою створення музейної кімнати було покликання сформувати в учнів стійкий інтерес до придбання нових знань з історії рідного краю, розвивати вміння дослідницької роботи з краєзнавчою літературою, архівними матеріалами, письмовими та усними джерелами. Це дозволить надати емоційне забарвлення навчанню, здійснити патріотичне виховання на прикладах шляхетних вчинків. Наша мета збігається з метою зазначеною у Положенні про музей при навчальному закладі [3].

Перед колективом школи постало завдання створити такі умови, де інформація набуде наочності та зможе активізувати візуальне мислення, що є ефективним засобом пізнавальної діяльності учнів. Зберегти для вихованців та нащадків оригінали, першоджерела, музейні предмети, які мають історичну, художню, духовну та культурну цінність. 

Оскільки музей є однією з форм розвитку творчої самодіяльності та громадської активності учнів у школі було проведено різноманітні заходи, акції, зустрічі спрямовані на реалізацію даної проблеми. Така робота передбачала процеси збирання, дослідження, обробки, оформлення і пропаганди матеріалів з історії, природи і суспільства. У 2001 році під керівництвом вчителя історії Ю.С. Митрофаненка стартував проект «Розвиток патріотичних якостей учнів засобами краєзнавчої діяльності в умовах сільської школи». В рамках проекту учні з керівником опрацювали архівні дані, за якими було встановлено точну дату заснування села. За розповідями старожилів села,  описали життя людей в роки Голодомору 1932 – 1933 рр. на території Первозванівської сільської ради. Дослідили акції підпільної організації, яка діяла у часи Великої Вітчизняної війни в умовах окупації. Встановили цікаві факти з перебування на території села історичних постатей: Н. Махна, Ю. Яновського, А. Гулого-Гуленка. Учні стали активними учасниками краєзнавчих конференцій та конкурсів, Юрій Станіславович з своїми вихованцями отримали ряд нагород і подяк за свою діяльність. Спільними зусиллями було створено історичний нарис «Яблуневі світанки над Інгулом»[2].

У 2009 році вчитель географії І.Л. Гореленко з учнями в рамках еко-проекту описали проблему забруднення навколишнього середовища. Цікавими стали зроблені ними світлини куточків малої батьківщини, які зайняли почесне місце у музейній кімнаті.

Команда волонтерів «Серце Данко», тісно співпрацюють з головою Ради Ветеранів Первозванівської сільської ради Н. М. Савенко. Спільно з нею учні відвідують ветеранів, допомагають їм по господарству. Традиційно школа не стоїть осторонь під час  проведення мітингу, присвяченого Голодомору 1932-1933 рр. та святкування Дня Перемоги,  які відвідують учні з своїми батьками, працівники сільської ради, сільської бібліотеки, культури, підприємці та жителі села.

У 2010 році після зустрічі з ветеранами педагогічної праці, виникла думка про створення шкільної музейної кімнати. О.М. Курлова разом з шестикласниками створили документальний фільм «Розвиток освіти села Первозванівки». Учні опрацювали різні джерела і виступили у фільмі кореспондентами та ведучими. Фільм демонструвався на великій сцені сільського будинку культури для всіх жителів села. Директор школи Л.С. Курілов дав згоду на організацію музейної кімнати, яке відремонтували власними силами. До її оформлення та оснащення активно залучилися вчителі, учні, батьки, випускники школи. Вчитель образотворчого мистецтва О. М. Шелест доклав значних зусиль до оформлення стендів. У соціальній мережі інтернет на сторінці «Первозванівка – яка вона?» було розміщено оголошення про створення музейної кімнати з метою популяризації такої діяльності.

Протягом двох років у школі проводилися акції, ярмарки, збір макулатури, для збору коштів на оформлення стендів і приміщення. Такі заходи сприяли розвитку суспільної активності учнів, виробленню в них практичних навичок пошуково-дослідницької роботи. 16 жовтня 2013 року ми зустрічали перших гостей у музейній кімнаті. Урочисте відкриття плануємо провести 1 грудня 2013 року на 15-річчя школи та з нагоди 75-річниці заснування Кіровоградської області.

За формою подання експозиції поділяються на стаціонарні та тимчасові. До стаціонарних ми віднесли тематичні стенди які подано у хронологічній послідовності. На перших стендах музею розкрито інформацію про заснування населених пунктів сільської ради (с. Первозванівка, с.Неопалимівка, с. Попівка, с. Зоря, с. Сонячне), про початок економічної діяльності від 1988 року до часів незалежності, про розвиток освіти на території Первозванівки. У другій частині музею розміщені стенди з інформацією про відомих постатей революційного періоду 1917 – 1920-х рр., які перебували на території Первозванівки, описано часи Голодомору 1932-1933рр. та Великої Вітчизняної війни [2].

Серед експозицій відвідувачі зможуть переглянути стенди про виникнення і розиток  Первозванівського саду під керівництвом Л.Скалька та А. Ігнат’євої, про діючі підприємства  на території Первозванівки (Інгульська шахта, КМЗ «Кізельгур»). Яскравий і насичений інформацією стенд про мистецькі захоплення мешканців Первозванівки. Він містить інформацію та світлини про вокальний ансамбль «Освітянка», який існував більше тридцяти років, інтернаціональний клуб «Факел», члени якого побували майже в усіх республіках колишнього Радянського Союзу, а в 1991 році зустрічали міжнародний зліт  клубів у Первозванівці. Цікавою була знахідка на сторінках газети «Зоря Комунізму» 1965 р.  про хореографічний колектив, який налічував більше 40 учасників дітей та 50 дорослих. Серед «цікавинок»  Первозванівки кургани, катакомби та «первозванівський карбованець».

Серед іншого музейна кімната містить Державні символи, символи області, району, села і школи. Оформлено етнографічний куток, куток техніки різних років, фото-виставка «Природа і фауна рідного краю»,  зібрані фотографії випускників школи різних поколінь і періодичні видання, на сторінках  яких описано діяльність педагогічного колективу і жителів села.

Цінними є світлини жителів с. Попівки 1932 року, піонерського табору 1939 року, учнів школи 1946 року. Значимою є копія похвального листа Світлани Скалько, яка засвідчує, що школа носила назву імені Т.Г. Шевченка і село мало назву Першозванівка. Збереглася книга наказів школи 1957 року. На почесному місці знаходиться камінь, з якого було побудовано «стару» школу, який добували жителі села протягом ХІХ – ХХ ст., завдяки чому утворилися «первозванівські катакомби». Учні з ентузіазмом долучилися до музейної справи, приносять експонати, фотографії, дипломи і похвальні листи своїх батьків. Цікавою є знахідка учня 11 класу Жовтяка В’ячеслава, який оформив кристали знайдені його батьком під землею в шахті у скляний куб, зроблений власноруч.

Дослідницько-пошукова робота буде продовжуватися. У перспективі створення стендів, які міститимуть інформацію про директорів школи, відомих особистостей уродженців села, голів сільської ради. До відзначення року Т.Г. Шевченка в Україні, плануємо дослідити історію заснування колгоспу імені Шевченка, центральної вулиці села з однойменною назвою. Цікавою буде експозиція грошових купюр різних часів, якими користувалися мешканці Первозванівки

Музейна кімната створена з метою проведення уроків історії рідного краю, цікавих зустрічей, конференцій, різноманітних свят, конкурсів, вікторин. Оснащення дозволить проводити уроки та зустрічі з використанням інформаційно-комунікативних технологій. Підключення до мережі інтернет дозволить переглядати цікавинки світу і спілкуватися дітям з однолітками – однодумцями.

У концепції Державної цільової національно-культурної програми розвитку музейної справи зазначено: «Значення музеїв у житті суспільства визначається тим, що музеї виконують функції інституту національної пам’яті, самоідентифікації та ідентифікації України у світовому співтоваристві, зберігають історію і культуру народу як частину світового історико-культурного надбання, слугують джерелом інформації та знань, мають величезний виховний і туристичний потенціал»[1]. Саме тому постійне та цілеспрямоване поповнення, оновлення та вдосконалення експозиції музею допоможе спостерігати за змінами в природі, суспільстві, державі та виховуватиме у дослідників почуття гордості за свої знахідки, палке бажання поповнити музей новими експонатами.

Лише за таких умов можна вважати, що дослідницько-пошукова робота в школі поставлена на належний рівень, а музейна кімната успішно виконуватиме покладену на нього навчально-виховну роль.

Література

1.    Концепція державної цільової національно-культурної програми розвитку музейної справи [Електронний ресурс] /–  Режим доступу:   mincult.kmu.gov.ua/mincult/.../document?id...

2.    Митрофаненко Ю.С. Яблуневі світанки над Інгулом. Історичний нарис /Ю.С. Митрофаненко. – Кіровоград, 2010.

3.    Положення про музей при навчальному закладі, який перебуває у сфері управління Міністерства освіти і науки України [Текст] //Інформ. зб. МОН України. – 2006. – No36. – С. 23–27.