ЗАЛУЧЕННЯ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ ДО ПОШУКОВО - ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ГЕОГРАФІЇ

Лучанов Віталій Анатолійович

Відкриття народжуються там, де закінчується знання вчителя й починається нове знання учня.              К.Федін

Дитина народжується дослідником. Невгамовне прагнення спостерігати, експериментувати, самостійно шукати знання про світ продовжують залишатися в обдарованих дітей середніх і старших класів мотиваційним стержнем. Дослідницька пошукова активність – природний стан дітей. Це внутрішнє прагнення до пошуку породжує дослідницьку діяльність й створює умови  для того, щоб психічний розвиток обдарованої дитини продовжував розгортатися як процес саморозвитку.

Дослідження як технологія навчання – це навчання, що забезпечує вищий рівень пізнавальної самостійності обдарованих дітей. Метод навчання, при якому пізнавальна діяльність школярів за своєю структурою наближається до дослідницької діяльності вченого, який відкриває нові наукові знання; це спосіб навчання шляхом самостійного «відкриття» учнями знань. Він включає всі елементи проблемного навчання: виявлення проблеми предмета досліджень; аналіз умов, їхня оцінка, відокремлення відомого чи невідомого; висунення гіпотези чи припущень; розробка плану розв’язання проблеми; виконання плану; перевірка правильності дій та одержаного результату.

Педагоги -дослідники твердять, що обдаровані і талановиті діти володіють усім необхідним для досягнення життєвого успіху. Разом із тим, якщо таких школярів залишити самих на себе, то вони не розвивають до максимального рівня успадкований потенціал .

Урок-дослідження проводжу таким чином, що учні, стикаючись із проблемою, визначають основу розв’язання (вчення, теорії, ідеї, закономірності), формулюють проблему як тему навчального дослідження. Одним із важливих завдань є сприяння самостійній дослідницькій діяльності обдарованих дітей. Учень у своєму навчанні уподібнюється вченому, який своїми зусиллями, долаючи різні труднощі, досліджує природу, населення, господарство і здобуває нові знання. На уроках вихованці можуть виконувати різні функції дослідників, вчених; вони можуть бути доповідачами, опонентами, рецензентами, консультантами, авторами гіпотез, методик досліджень тощо.

З метою раціональної підготовки обдарованих дітей до вивчення нових географічних курсів у наступному навчальному році пропоную виконати пізнавальні завдання дослідницького характеру протягом літніх канікул. Теми формулюю  виходячи із змісту програмового матеріалу кожного класу  з урахуванням уподобань кожного учня, тому кожен учень отримує своє завдання для дослідження. Школярі мають повну самостійність у формі проведення міні-досліджень, роботи з літературою, на місцевості та в оформленні матеріалів. Кількість тем-завдань у кожному класі залежить від кількості обдарованих дітей. Якщо учні висловлюють бажання працювати у парі чи групі, то формуються міні-групи чи команди.

Є кілька варіантів презентації літніх завдань учнями:

перший – початок вивчення нового курсу у кожному класі можна почати з коротких повідомлень обдарованих дітей про тему, яка була ними опрацьована влітку, а також демонстрації зібраних матеріалів із наступним оцінюванням;

другий – у позаурочний час (засідання географічного гуртка, конференція, класна година тощо);

третій – учні презентують дослідження під час вивчення відповідної теми протягом навчального року.

Учні поступово залучаються до науково-дослідницької діяльності.

На початковому етапі вивчення географії (6–7 класи) основними джерелами знань є підручник та атлас, дитячі енциклопедії. За допомогою продуманої системи питань і завдань учні поступово вчаться аналізувати, порівнювати, пояснювати природні явища і процеси, робити висновки.

На наступному етапі вивчення географії (8 – 9 класи) формується усвідомлена сфера інтересів обдарованих дітей. Учителю легше виявити схильність школярів до дослідницької діяльності, яка поступово переходить від уроку в позаурочний час. Це період залучення обдарованих дітей до роботи у секціях «географія», «геологія» у рамках Малої Академії Наук.

 На завершальному етапі вивчення географії (10 – 11 класи) більшість обдарованих дітей здатні самостійно і творчо працювати, кращі з них стають  активними учасниками олімпіад, конкурсів-захистів наукових робіт.

Дослідження на уроках відомих процесів і явищ передує проектній діяльності, завдяки якій створюється новий продукт. Хоча проектування передбачає використання дослідницьких методів, але й має на меті навчити обдарованих дітей планувати, описувати досліджуване явище за допомогою графіків, діаграм, схем, прогнозувати його динаміку та вплив на інші. Випереджувальні домашні завдання, повідомлення, дискусії, проблемні завдання, рольові ігри та інші форми роботи дають змогу оволодіти методами дослідження: аналіз літератури, пошук джерел інформації, збір та обробка даних, висування гіпотез, висування гіпотез та шляхів їх розв’язання.

Обдаровані учні стають активними організаторами, ведучими, розробниками конкурсних завдань, учасниками географічного тижня, Дня Європи, географічного турніру,  інтелектуальних Вибирається об’єкт дослідження. Учням пропонується самостійно дослідити вибраний об’єкт за таким планом: мета дослідження – план роботи – факти про об’єкт, досліди, малюнки дослідів, нові факти – питання та проблеми, що виникли, версії відповідей, гіпотези – рефлексійні міркування – усвідомлені способи діяльності та результати – висновки. Завдяки такому алгоритму учні в результаті послідовного виконання усіх кроків отримують свій власний освітній результат.

Під час виконання практичних робіт використовую завдання, які потребують дослідницько-пошукового підходу, який відображає багаторівневу структуру розумової діяльності обдарованих дітей: «знання – розуміння – використання – аналіз – синтез - оцінювання».

З метою реалізації краєзнавчого підходу у вивченні географії дослідницька діяльність продовжується в позаурочний час. Форми проведення дослідження є найрізноманітнішими: вивчення відповідної літератури щодо описів рідного краю, опрацювання й вивчення статистичних переписів та матеріалів поточної статистики, проведення статистичних переписів і спостережень, опитування населення, спостереження й записи фактів і явищ місцевого значення, реєстрація спогадів старожилів, опрацювання архівних матеріалів підприємств та установ.

Географія – це наука, що вивчає функцію, ґенезу об’єктів і явищ через їх структуру, а тому пошук аналогій за структурою є найбільш доступним. Зокрема, В. В. Сєриков вважає, що в особистісно-орієнтованому навчанні педагогічне проектування вирівнює "грані між змістовними й процесуальними аспектами навчання".

Введення проектного методу потребує "наявності у педагогів проектних умінь та навичок..., ступеня розвитку навичок цілеспрямованої навчальної діяльності, творчого мислення, комунікативності і рефлексії в учнів" .

Працюючи над проектом, кожен учень "включається" у реальні процеси і не тільки в навчальні, осягає суть і глибину явищ, переживає ситуації, пов’язані з ним. При цьому учням відкривається своє бачення проблеми, що вивчається, а одержані знання мають свій особистий зміст. Види проектів різноманітні.

Перед ним ставиться проблемна тема, наприклад: "Грузія – країна міцних сімейних традицій". За типовим планом характеристики країни учні підбирають матеріал, який у кінці семестру викладають перед однолітками. Цікаво і те, що такий дослідницький матеріал учитель може використовувати на уроках географії (учні, виступаючи на уроках, доповнюють виклад учителя).

Роль учителя зводиться до консультування учнів при підготовці проекту й спрямування їхньої діяльності під час захисту, якщо є потреба. Проектне навчання є особистісно-орієнтованим, оскільки кожен учень ставить перед собою мету, вибирає зміст, здійснює пошук розв’язання поставленого завдання. Метод проектів дозволяє наблизити навчальний процес до життя, до інтересів дітей.

Упровадження методу проектів у вивченні географії надає можливість краще пізнавати аспекти дослідження, передбачає покращення загальної підготовки учнів. Таким чином, у роботі з обдарованими й творчими дітьми велика роль належить учителеві. Саме він створює атмосферу, яка може заохочувати інтереси учня, розвивати його здібності, творче начало.

Рекомендації вчителю щодо вироблення у обдарованих дітей дослідницьких здібностей:

-           не займатися наставництвом – допомагати дітям працювати незалежно, не давати прямих інструкцій відносно того, чим вони повинні займатися.

-           не робити поспішних висновків на основі спостереження й оцінки, виділяти сильні і слабкі сторони дітей.

-           не стримувати ініціативи дітей, не робити за них те, що вони можуть зробити самі.

-           використовувати важкі ситуації як область використання вмінь і навичок.

-           допомагати дітям навчитись керувати процесом засвоєння знань.

-           підходити до всього творчо.