«Робота над науково – дослідницькими проектами та пошуково – дослідницькою діяльністю в навчальному закладі»

Маранда Віта Олександрівна

Реалізація завдань освіти початку XXI століття вимагає нових підходів, що базуються на зверненні до особистості учня з її потребами та інтересами, в основу яких покладено сприйняття навчального процесу як вільного зростання та розвитку цієї особистості. Відповідно основним завданням учителя є сприяння активізації пізнавальної діяльності учнів та особливо обдарованих учнів, створення умов для їх самоактуалізації, самореалізації, самонавчання, самовиховання, саморозвитку, формування ключових компетентностей, на що націлюють освітян основні нормативні документи, зокрема Концепція 11-річної середньої загальноосвітньої школи та Національна доктрина розвитку освіти, у яких зазначається, що в сучасному світі затребувана соціально активна особистість: творча, обдарована, толерантна, здатна до самостійного життєвого самовизначення й самотворення, компетентна в багатьох сферах власної життєдіяльності. Великий потенціал у цьому має застосування дослідницьких методів, які передбачають співробітництво вчителя й учнів і спрямовані на формування в особистості спроможності сприймати та адекватно відповідати на індивідуальні та соціальні виклики в умовах глобальної трансформації суспільства, самостійно визначати та вирішувати проблеми в певних сферах діяльності. Отже, актуальність представленого досвіду зумовлена тим, що організація дослідницької діяльності при вивченні географії та природознавства сприяє формуванню ключових компетентностей школяра, які засвідчують належний рівень його життєтворчості та обдарованості.

Інноваційна значущість досвіду полягає в системному підході до організації вчителем дослідницької діяльності, що поєднує всі її ланки, форми, методи, прийоми, проходить крізь усі етапи, спрямовуючись на формування ключових компетентностей школяра.

Головною ідеєю досвіду с розробка інноваційної моделі організації діяльності при вивченні географії та природознавства в школі на основі аналізу досягнень сучасної психології та педагогіки, а також власних надбань. На практиці вона втілюється через організацію діалогічної (полілогічної) взаємодії вчителя й учнів, розвиток системного творчого мислення, формування вмінь та навичок дослідження тощо. При ньому відбувається реалізація діяльнісно - особистісно орієнтованого та комлетентнісного підходів до здобуття природничих знань, з позиції яких поняття "пошуково - дослідницька діяльність" визначається нами як інтеграційна складова компетентності. Вона характеризується єдністю знань щодо цілісної картини світу, умінь, навичок наукового пізнання, ціннісних ставлень до його результатів, що забезпечує самовизначення, самореалізацію й саморозвиток особистості.

Основними складовими технології досвіду є:

•  розвиток умінь та навичок пошуково-дослідницької діяльності в урочній та позаурочній діяльності;

•  організація науково-дослідницької діяльності старшокласників та обдарованих учнів школи;

•  залучення обдарованих школярів до активної проектної діяльності з вирішення соціально-значущих проблем життєдіяльності громади.

Розглянемо шляхи вирішення проблеми досвіду та її результативність за допомогою аналізу цих складових. Засобом розвитку інтелектуальної та емоційної сфери творчої особистості, що формує здатність уявляти, співпереживати, узагальнювати й застосовувати набуте впродовж усього життя, є пошуково-дослідницька робота. Розглянемо розроблену модель її організації, яка охоплює всі види діяльності: урочну, позаурочну та самоосвітню, проходячи від етапу підготовки до дослідження, до звітів дослідників, обговорення й застосування результатів, планування нового дослідження; враховує різноманітні форми й методи, сприяючи розвитку в учнів умінь і навичок свідомого пошуку, що набуваються в процесі вивчення географії та природознавства. Структурні елементи моделі реально взаємодіють між собою, спрямовуючись на виконання мети: виховання компетентної особистості школяра засобами дослідницької діяльності, навчальна ж діяльність набуває при цьому особистісної та суспільно-громадської спрямованості.

Робота з формування дослідницьких умінь школярів та обдарованих дітей ведеться поетапно, з урахуванням рівня освіченості, вікових та психологічних особливостей , що в 5-6 класах вимагають організації уроків, побудованих на інтересі, характер мотивації якого формують емоційні чинники; у 7-9 класах - проблемно-пошукових із навчально-пізнавальною мотивацією (створення ситуації новизни, опори на життєвий досвід, відчуття успіху в навчанні), а в 10-11 класах - творчих, зі зміною мотивації на соціально-практичну (показ суспільної та особистісної значущості учіння, заохочення до сумлінного виконання обов'язків, оперативний контроль).

Основою діяльності п'ятикласників виступає робота з текстом, формування початкових уявлень про географічні джерела, уміння їх досліджувати (описувати, аналізувати, зіставляти). Щоб шлях пізнання не був важким, пропонуємо матеріал, суть якого дитина не тільки зрозуміє, а й відчує. Традиційним знайомством учнів із дослідженням є створення літопису родини, який потім презентується ними. У 6 класі, коли починається вивчення загального курсу географії, дослідження набуває чіткості й логічності, закладаються основні географічні вміння (встановлювати послідовність і синхронність подій, виділяти найважливіше), які поступово стають основою для формування предметних і ключових компетентностей. Так, досліджуючи поняття „План і карта", учні конструюють алгоритм: „що?", „як?", „де?", „коли?", який дозволяє поступово, виділяючи головні риси та ознаки, особливості створення і практичного значення плану і карти, дійти до суті понять й служить зразком роботи над іншими визначеннями. Аналізуючи картографічні джерела, шестикласники формулюють основні ознаки, різноманітні способи картографічного зображення.

Учні 7-9 класів, застосовуючи реконструктивно-утворюючі методи, набувають уміння описувати об'єкт чи явище у причинно-наслідковому контексті, зв'язках і залежностях; логічно осмислювати, синхронізувати, співставляти знайдений та досліджений матеріал тощо. Так, при вивченні теми «Національний та етнічний склад населення. Українська діаспора.» (9 клас) школярі вчаться не тільки отримувати інформацію з різних джерел, співставляти її, а й самостійно визначати критерії для порівняння, встановлювати достовірність інформації, визначати мотиви, у тому числі й особисті, робити власні висновки тощо. Прикладом продовження дослідницької роботи в позакласній діяльності може служити пошукова експедиція, пов'язана з вулицею дитинства, «Рідна вулиця моя», матеріали якої опрацьовуються та буде доповнено в  збірнику «Нариси з історії мого села».

Однією з форм навчання активності та виховання громадянської самосвідомості, яка також передбачає дослідження, є проектна діяльність. Вона ґрунтується на безпосередньому застосуванні набутих знань, умінь, навичок під час практичної діяльності дитини. Метою проектування є формування соціальних та громадянських компетентностей через стимулювання в школярів інтересу до вирішення проблем суспільства. Робота над виконанням проекту вчить бачити проблеми місцевої громади, досліджувати та визначати своє ставлення до них, мотивувати діяльність, встановлювати необхідні контакти, працювати в групі, виробляти спільні напрями та принципи діяльності й реалізувати їх на практиці, презентувати результати та оцінювати їх. Найголовнішим при цьому є те, що учні практичними діями фактично вирішують проблему, учитель же бере на себе функції менеджера, модератора, керівника, який не пригнічує авторитетом, а організовує, моделює, координує, коректує і спрямовує роботу.

Протягом 2007 -2013 рр. нами спільно з учнями було виконано різних за тематикою і спрямуванням проекти - це такі проекти: навчальний проект з виявлення, дослідження та впорядкування джерел рідного краю «До чистих джерел»; участь у Всеукраїнському еколого – натуралістичному поході «Біощит», Операція "Мурашка" та «Джміль»;участь у районній конференції «Перлини Скіфського степу», історично – краєзнавчому напрямі «Моє село – моя історія жива»; «Голодомор у нашім краї» матеріали якого частково надруковані у книзі нашого земляка В.О. Доценка «Вихід. Дума про голод»; «Рослини  - рятівники від радіації»; «Екологічні проблеми нашого краю», «Екологічна стежина – моя Батьківщина», «Зелена аптека біля порогу моєї школи», «Опале листя: користь чи шкода?» .

Слід зазначити, що досвід не потребує специфічних умов організації та впровадження -лише велике спільне бажання вчителя й учня діяти разом заради досягнення поставлених завдань та виявлення обдарованих і талановитих дітей.

Таким чином, можна стверджувати: усе вищезазначене свідчить про наявність цілісної системи організації дослідницької діяльності при вивченні географії та природознавства, що сприяє розвитку в дітей  потреби в самореалізації, виховує особистість школяра, який прагне до максимального вияву свого інтелектуального та творчого потенціалу, і є запорукою формування громадянської самосвідомості учнів, а отже, формування компетентної особистості школяра, здатної вирішувати нагальні проблеми, які поставило перед суспільством XXI століття.